All Saints’ Church Renhold Bedfordshire, England
Testimonies from Ukrainian families
Greetings dear Church. My name is Alexandra, I'm from Ukraine, Bucha city
4 months ago I was a happy mother of three children, had a favorite home, a favorite job in my beloved city of Bucha
Everyone knew Bucha as a city of happy people! Incredibly cozy, green, comfortable, small town near Kyiv!
I had my favorite business, which I dreamed about all my life - I created children's projects where children from all over Ukraine came and were happy!
My family were parishioners of the wonderful Ukrainian Church, I was a Sunday school minister, the day before the war, I was handing out the script for the Easter performance to the children in the Church, we were preparing for the Resurrection of the Lord
No one expected or believed in the war, no one .... On February 24, the war began ...., and on February 23, we lived a happy life, made peace plans.
Morning, 24.02, we woke up from explosions - War! Now we do not observe the days of the week, numbers, we have one report - the days of the war. On the first day of the war, we were just in shock, didn’t think much, and just watched from the window how Russian helicopters were shot down above us, equipment was on fire, people were dying - it was like in a dream.
Then it became clear that we had to run away... we left near Kyiv to visit my husband's parents. But even there, on the 3rd day of the war, we were occupied ..
For 8 days we were cut off from any communication, without electricity, water, gas, we could not leave the house, even run to the basement, because a Russian sniper hunted ushunting us in our yard.
We saw from the window how tanks explode, how helicopters are shot down, how shells are fired, how our neighbors are shot
And the only hope is in the Lord... We just sat on the floor in the hallway for days and read psalms. I did not understand the way out, but I believed that God would not leave! And God did not leave! Miraculously, for one second, a connection appeared on the phone, and we received an SMS from the neighbors of the village that the evacuation was tomorrow, under bullets ... Lord, how scary it was to decide, because we were traveling with children! But to stay is death.
A column of 100 cars left the village, under shelling, some of the cars were shot, our family escaped and survived!
In my life I had many happy emotions, but the happiness when you and your family just stay alive is beyond words.
It turns out that you can lose everything material, but your family remained safe, alive, this is a great happiness! We cry a lot, of course, because our children are dying under shelling, our friends are being killed... our city has turned into ruins... we don't have tomorrow, we have today....
And today God has given us everything to thank and glorify Him endlessly! We just rejoice like children that we are alive and we have today! We stopped seeing the material, we began to see the spiritual!
It turns out that you can lose everything material and be absolutely happy because the Lord himself saved you and your family life. As if you are losing everything material, gaining much more, because God is closer than ever. And he gives everything in your life, gives in abundance.
We cry a lot, of course, because our children are dying under shelling, our friends are being killed..., our city has turned into ruins... we don't have tomorrow, we have today. Today, God is closer to us than ever before. We see his mercy and miracles every day.
We began to appreciate each other more, love each other, support each other! With Faith in Victory, with faith in God, with faith in Ukraine❤ we LIVE!
And we also live by your Love and Care, our dear English people.
We never cease to be surprised at how close we are to you in spirit, and your hymn to the Church, which sounded in English today, we have been singing it in our Church in Ukraine in Ukrainian for more than 20 years.
Your Love heals our hearts.
I want you to know that Ukraine will never forget every family you sheltered. Warmed up. Fed. Reassured. Give your home, share what you have.
Every child that you have accepted into your kindergartens, into your schools, for which you try as if this child is native to each of you.
Every pound you donated to support Ukraine. You share so generously, so sincerely.
Every Ukrainian flag and ribbon. Which flutter everywhere. Wear by your children, women and men
Dear English people. You are the best thing that could have happened to us at this terrible time. We will remember your contribution to the victory of Ukraine all our lives, we will teach this to our children, and they will pass it on to their children. And the prayer for the English people in Ukraine will now be heard forever!
Свідчення українських родин
Вітаю Вас, дорога Церква. Мене звуть Олександра, я з України, місто Буча
Ще 4 місяці тому я була щаслива мама трьох дітей, мала улюблений будинок, улюблену роботу в улюбленому місті Буча
Усі знали Бучу, як місто щасливих людей! Неймовірно затишне, зелене, комфортне, маленьке містечко під Києвом!
У мене був мій улюблений бізнес, про який я мріяла все своє життя – я створювала дитячі проекти, куди приїжджали діти з усієї України, і були щасливі!
Моя сім'я була парафіянами чудової Української Церкви, я була служителем недільної школи, за день до війни, я в Церкві роздавала дітям сценарій для Великоднього спектаклю, ми готувалися до Воскресіння Господа
Ніхто не чекав і не вірив у війну, ніхто....24.02 почалася війна...., а 23.02 ми жили щасливим життям, будували мирні плани.
Ранок, 24.02, ми прокинулися від вибухів – Війна! Зараз ми не спостерігаємо днів тижня, чисел, у нас один звіт – дні війни. У перший день війни, ми були просто в шоці, мало чого співчували, і просто з вікна спостерігали, як над нами збивають російські вертольоти, горить техніка, помирають люди - це було як уві сні.
Потім стало зрозуміло, треба було бігти... ми поїхали під Київ до батьків чоловіка. Але і там на 3-й день війни нас окупували. 8 днів ми були відрізані від будь-якого зв'язку, без світла, води, газу, ми не могли вийти з дому, навіть добігти до підвалу, бо російський снайпер на нас полював у нашому дворі. Ми бачили з вікна, як вибухають танки, як збивають вертольоти, як стріляють снаряди, як розстрілюють наших сусідів
І одна надія тільки на Господа... Ми просто цілодобово сиділи на підлозі в коридорі і читали псалми. Я не розуміла виходу, але вірила, що Бог не залишить! І Бог не залишив! Дивом на одну секунду з'явився зв'язок на телефоні, і до нас прийшла смс від сусідів села, що завтра евакуація, під кулями.Господи, як було страшно вирішитись, адже ми їхали з дітьми! Але й залишатись, це смерть.
Колона 100 машин виїжджала з села, під обстрілами, частину машин розстріляли, наша сім'я врятувалася і вижила!
У своєму житті я мала багато щасливих емоцій, але те щастя коли ти і твої рідні просто залишаються живими, не передати словами
Виявляється, можна втратити все матеріальне і бути абсолютно щасливим, бо сам Господь зберіг тобі і твоїм рідним життя. Начебто ти втрачаєш все матеріальне, здобуваєш набагато більше, бо Бог як ніколи близько. І він дає у твоєму житті все, дає з надлишком.
Ми і багато плачемо звичайно, тому що наші діти вмирають під обстрілами, наших друзів убивають..., наше місто перетворилося на руїни..., у нас немає завтра, у нас є сьогодні. А сьогодні з нами Бог близький, як ніколи. Ми бачимо його милість та чудеса щодня.
Ми стали більше цінувати одне одного, любити одне одного, підтримувати одне одного! З Вірою в Перемогу, з вірою до Бога, з вірою в Україну ❤ ми ЖИВЕМО!
А ще ми живемо вашою Любов'ю та Турботою, наші дорогі Англійські люди.
Ми не перестаємо дивуватися на скільки ми рідні та близькі з вами за духом, і ваш гімн Церкви, який звучав англійською мовою сьогодні, ми вже понад 20 років співаємо його у себе в Церкві в Україні українською мовою.
Ваша Любов зцілює наші серця.
Я хочу, щоб ви знали, що Україна ніколи не забуде, Кожну родину, яку ви прихистили. Обігріли. Нагодували. Заспокоїли. Віддали своє житло, поділилися тим, що маєте.
Кожну дитину, яку ви прийняли в свої дитячі садочки, в свої школи, задля якої ви стараєтеся так, ніби для кожного із вас ця дитина рідна.
Кожний фунт, який ви пожертвували на підтримку України. Ви ділитеся так щедро, так щиро.
Кожний український прапор і стрічку. Які майорять всюди. Які носять ваші діти, жінки і чоловіки
Дорогий Англійський народ. Ви найкраще, що могло з нами трапитися у цей страшний час. Ми пам'ятатимемо ваш внесок у перемогу України усю свою життя, ми навчимо цьому своїх дітей, а вони передадуть своїм дітям. І молитва за Англійський народ в Україні тепер звучатиме на віки!
